Національно-патріотичне виховання дітей та молоді

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських організацій та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Метою національно-патріотичного вихованим є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності.

Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. Складовою частиною патріотичного виховання, яка в часи воєнної загрози набуває пріоритетного значення, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту України, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози.

Мета національно-патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

· утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

· виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

· підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;

· усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

· сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

· виховання екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за неї як за національне багатство, основи життя на землі;

· формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

· утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

· культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, відповідального ставлення до природи;

· формування мовленнєвої культури;

· спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму;

· розвиток духовності і моральності у суспільстві, утвердження традиційних сімейних цінностей.

Принципи національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідальність, культуровідповідальність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас національнопатріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної, спрямованості

- принцип самоактивності й саморегуляції;

- принцип полі культурності;

- принцип культуро відповідності;

- принцип соціальної відповідності;

- принцип історичної і соціальної пам’яті;

- принцип міжпоколінної наступності.

Військово-патріотичне виховання учнівської молодів умовах 

сучасного навчального закладу

Патріотизм – основа духовного становлення громадянина.

Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції.

В. О. Сухомлинський

На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини. Розглядаючи механізми реалізації виховного ідеалу, «треба так перебудувати навчально-виховний процес, щоб учні не були пасивним об’єктом, щоб вони брали активну участь у ньому під керівництвом педагогів. Школа мусить стати для них маленькою Батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують»

В.Сухомлинський вважав, що школа повинна виховувати в учнів прагнення до беззавітного служіння Батьківщині, до активної трудової і суспільної діяльності. Він зазначав, що одним з головних виховних завдань школи є підготовка учнів до повсякденної праці для суспільства як до патріотичної діяльності, причому сама діяльність дітей, організована педагогами з даною метою, представляє рушійну силу виховання підростаючого покоління.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею. Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

Основні виховні завдання військово-патріотичного виховання є:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою як духовного коду нації.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив школи.

Директор школи:

· спрямовує діяльність педагогічного колективу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;

· планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання;

· організовує та готує обговорення питань військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;

· сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;

· організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з навчально-виховної роботи:

· здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час;

· контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійно допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями;

· залучає до військово-патріотичної роботи в школі актив батьків та громадські організації;

· забезпечує активну участь учнів у різних заходах з військово-патріотичного виховання.

Класний керівник:

· планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у класі;

· бере участь у проведенні загальношкільних заходів;

· забезпечує активну участь учнів класу в різних заходах з військово-патріотичного виховання;

· надає допомогу вчителю предмета "Захист України" у створенні в класі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками;

Учитель:

· використовує навчальний матеріал із свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;

· керує роботою гуртка з предмету, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного виховання;

· допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. д. на військово-патріотичні теми.

У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції школи підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання. Школа широко використовує допомогу громадськості та батьків у роботі з військово-патріотичного виховання учнів.

Робота з батьківським активом проводиться за такими напрямами:

· роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів;

· ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання дітей;

· залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, спортивних ігор, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.

Спільно з батьками проводяться такі форми роботи:

· ознайомлення дітей із сімейними та трудовими традиціями;

· бесіди про героїчні подвиги українського народу;

· читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

· спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

· заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;

· розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України;

· фізична підготовка та загартування дітей.

Військово-патріотичне виховання в школі здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість. Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як "Батьківщина", "громадянин", "патріот", вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід. Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

- Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

- На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.

- На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.

- На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

- Під час занять із допризовної підготовки (Захист України) учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма допризовної підготовки (Захист України) дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил.

Зміст предмета «Захист України» передбачає ознайомлення учнів зі специфікою військової підготовки та містить такі розділи: «Збройні Сили на захисті Вітчизни»; «Статути Збройних Сил»; «Міжнародне гуманітарне право»; «Тактична підготовка»; «Вогнева підготовка»; «Стройова підготовка»; «Прикладна фізична підготовка»; «Військово-медична підготовка»; «Основи цивільного захисту». Під час занять із предмету «Захист Вітчизни» учні дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, готуються до виконання обов’язків солдата. Програма дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати приклади героїчного минулого українського народу.

У нашій школі система патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

-інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “круглий стіл”, вікторини, «усні журнали» тощо);

-діяльнісно-практичні (лінійки, екскурсії, свята, ігри-конкурси, огляди-конкурси, олімпіади);

-інтегративні ( фестивалі, гуртки);

-діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

-індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

-наочні ( виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У школі створено умови для самовизначення та самоутвердження особистості шляхом урізноманітнення форм навчання і діяльності - організовано роботу гуртків :

На демократичних засадах активно діє учнівське врядування – «Учнівська рада», до складу якої входять центри , що координують життя шкільного учнівського колективу.

У школі військово-патріотичне виховання активно реалізується через створення проектів:

-«Ми роду славетного діти»,

-« Я – частинка України»,

- «Моя країна – Україна»,

-«Я маю право»,

-«Козацькому роду – нема переводу»,

-«Цінності моєї родини».

Зусилля педагогічного колективу нашої школи зосереджені на формуванні національної самосвідомості у підростаючого покоління через створену народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, актуалізацію національних цінностей, що втілює в собі прагнення до державності та соборності, патріотизм, почуття національної гідності, пошану до державних та національних символів, любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій..

У День соборності України старшокласники проводять виховний захід для молодших учнів біля шкільного куточка «Державні символи України», де учні вкотре знайомляться зі сторінками історії свого краю, слави та звитяги земляків.

На початку березня проводиться Шевченківський тиждень. Широко відчиняє двері для дітей шкільна бібліотека , яка представляє змістовну тематичну виставку у якій зібрані матеріали про життя і творчість генія української літератури, видання «Кобзаря» різних років, картини, вишиті руками випускників.

Серед заходів з патріотичного виховання для шкільного колективу вже традиційним стало проведення конкурсів «Козацькі розваги» до Дня українського козацтва та «Стежка козацької слави», де конкурсанти демонструють свої початкові знання і вміння у військовій справі, знання історії, літератури, рівень фізичної підготовки.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах школи проводяться різноманітні виховні заходи, зокрема:

· бесіди «Моя рідна Україна», «Наша вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини»;

· заходи, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української народної казки; конкурс юних читців;

· форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення куточка народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

· форми і методи військово-патріотичного виховання – проведення Дня патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх на місцевості;

· архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників України, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;

· участь у «Вахті пам’яті», в акції «Ветеран живе поруч»;

· уроки пам’яті, уроки мужності «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму селі»;

· виховання бережливого ставлення до природи – конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», операції «Плекаємо сад», «Блакитні водойми», екологічні екскурсії, свята;

· форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами сільської ради, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?»;

· виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» , волонтерський рух та ін.

Такі форми і методи патріотичного виховання покликані формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті.