Наскрізна програма на 2019/2020 навчальний рік

Наскрізна  освітня програма ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Торське

на 2019/2020 навчальний рік

РОЗДІЛ 1. Загальні положення.

При складанні освітньої програми школи використані накази та листи МОН України:

• Наказ МОН України від 21.03.2018р. №268 (розроблена під керівництвом О.Я. Савченко, рішення Колегії МОН України від 22.02.2018р.) ( для 1-2 клас).
• наказ МОН України №407 від 20.04.2018 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти і ступеня” (для 3-4 класів);
•  наказ МОН України №693 від 25.06.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами;
• наказ МОН України №405 від 20.04.2018 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня”;
• наказ МОН України №815 від 26.07.2018 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627” ;
•  наказ МОН №813 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”;
• наказ МОН України №408 від 20.04.2018 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (для 10-11х класів, Державний стандарт 2011 року);
• лист Міністерства освіти і науки України №1/11-5966 від 01.07.2019року  «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2019/2020 навчальному році».           

 Школа у с.Торське почала функціонувати як середня у 1960році. У 2010році через 50 років відбулася зустріч першого випуску середньої школи.

   Сьогодні в школі є 99 ученів, працює 22 вчителі, з них один - вчитель- методист, 9 - старших учителів, мають вищу категорію 15 педагогів, всі працюють за одержаною у вузах спеціальністю.

   Школа працює над проблемою "Впровадження диференціації як одного із принципів реалізації особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу"

   У 1993році школа першою в області одержала Державний акт на право постійного користування землею для дослідних, навчальних цілей і ведення сільського господарства (15га землі).

   Цьогорічні випускники стали студентами Київського політехнічного інституту Національної академії внутрішніх справ, Чернівецького медичного університету, Тернопільського педагогічного університету.

       Школа гордиться своїми випускниками: Бігусяк М.В. (директор Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника),  Борсукевич Б.М. (викладач кафедри мікробіології Львівського національного університету ім.І.Франка), Дейкало І.М. ( доктор медичних наук, професор Тернопільського державного медичного університету), Іщенко (Павлик) Л.М. (науковий співробітник Національного університету біоресурсів та природо користування), Корилюк Іван Михайлович (заступник директора з навчальної роботи Полтавського сільськогосподарського коледжу аграрної академії), Кузняк В.П. (голова ради суддів Чернівецької області), Лазар М.П. (голова правління Тернопільської облспоживспілки), Третяк А.М. (член-кореспондент Національної академії аграрних наук України), Цепенюк М.І. (декан центру довузівської підготовки Тернопільського національного технічного університету ім.І.Пулюя), Юрчишин О.Я. (викладач національного технічного університету "Київський політехнічний інститут")

РОЗДІЛ ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАНИ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ с.ТОРСЬКЕ

НА  2019/2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1 клас

Всього годин на тиждень 19+3. Додаткова 1 година. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 23

2 клас

Всього годин на тиждень 21+3. Додаткова 1 година. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 25

3 клас

Всього годин на тиждень 21+3. Додаткова 1 година. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 25

4 клас

Всього годин на тиждень 21+3. Додаткова 1 година. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 25

5 клас

Всього годин на тиждень 25,5+3. Додаткові 0,5 години. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 29

6 клас

Всього годин на тиждень 27,5+3. Додаткові 0,5 годин. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 31

7 клас

Всього годин на тиждень 29+3. Додатково 0,5 години. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) – 32,5

8 клас

Всього годин на тиждень 29,5+3. Додаткові 0,5 годин. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 33

9 клас

Всього годин на тиждень 31+3. Додатково 1,5 години. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) – 35,5

10 клас

Всього годин на тиждень 32+3. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) - 35

11 клас 

Всього годин на тиждень 33+3.. Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) – 36

9 КЛАС ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПРОБЛЕМАМИ

Всього 14 годин на тиждень.

Відкрито інклюзивний клас (4 клас), де навчається учениця Луб'янська Ілона.

      Поділ 11 класу на групи при вивченні Захисту Вітчизни здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

РОЗДІЛ 3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

     Результати навчання повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів: спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна і громадянська компетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя.

     Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

    Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.         

    Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.

ДОДАТКОВІ ГОДИНИ:

1-4 клас – ОХЕ (1 година)

5-9класи – ОХЕ по 0,5 годині

9 клас – початкова військова підготовка ( 1 година)

Програми на додаткові години складені на основі програм затверджених  МОН України (додаються).

1. Основи християнської етики: 

• Програма „Основи християнської етики для учнів 5-6 класів” рекомендована  Міністерством освіти і науки України (Лист 8/1-2 від 29 червня 2006 року)
• Програма “Основи християнської етики для учнів 1-4, 7-11 класів” рекомендована  Міністерством освіти і науки України (Лист 1/ІІ-6347  від 13 липня 2010 року)

2. Початкова  військова  підготовка: ( 9 класи ) - згідно  наказу  управління  освіти  і  науки  Тернопільської  області  від  25.08.2016 року  № 250/72.

1. Гуртки: 

• Військово – патріотичного спрямовування: Всеукраїнський дитячий громадський рух «Школа безпеки». Програма «Юний рятівник». Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 14.06.2012р. № 14.1/12-Г-119
• Художньої самодіяльності: Навчальні програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму /  за ред. Биковського Т.В., Шкура Г.А. – К. МОНУ, УДЦПО, 2016. – Вип. 1. – 222с.
• Троїсті музики: рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 08.04.2016 р. № 1/11-4657)

     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, слід висвітлити завдання, які мають реалізувати вчителі у рамках кожної освітньої галузі. Врахувати, що результати навчання повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів: спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна і громадянська компетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя.

      Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

РОЗДІЛ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

   У 1 клас приймаються діти яким на 1 вересня поточного року виповнилося 6  років, що підтверджується свідоцтвом про народження і рекомендаціями медичного огляду. Батьки пишуть заяву про бажання навчати своїх дітей у даній школі.

  У 10 клас приймаються школярі, у яких є свідоцтво про загальну середню освіту.   

Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення.

Визначені Концепцією Нової української школи пріоритети реформування загальної середньої освіти знаходять своє відображення в Державному стандарті початкової освіти (2018). Звертаємо увагу на те, що Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (для учнів 1-х класів). У 2-4-х класах реалізується Державний стандарт початкової загальної освіти (2011).Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1 - 2 і 3 - 4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст освіти в документі представлено в дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов’язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти ІІІ ступеня, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов’язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.

Розділ 6. Форми організації освітнього процесу.

 Враховуємо, що основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

   Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

   Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

   З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

   Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

   Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

  Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

   Консультація будується за принципом питань і відповідей.

     Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчальнопрактичного заняття.

    Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.    

    Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

    Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

    Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

     Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

    Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

У школі створено методичні об’єднання:

• Класних керівників (керівник Сохацька О.Б.)
• Вчителів початкових класів (керівник Тинкалюк Г.М.)
• Вчителів предметів гуманітарного циклу (керівник Двулят О.М.)
• Вчителів природничо-математичного циклу (керівник Данилюк м.М.)

 (програма їхньої діяльності додається)

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

В школі є кабінет інформатики, в якому є 7 комп’ютерів. Крім того, комп’ютером і принтером забезпечені 1 і 2  класи . У хімічному кабінеті є проектор, якого використовують учителі при викладанні різних предметів, не тільки хімії. При необхідності видрукувати допоміжні матеріали для уроку використовуються комп’ютер і принтер у кабінеті директора. Наявні підручники та їх кількість легко можна знайти у комп’ютерній програмі у шкільній бібліотеці. Діє шкільна комбінована майстерня, забезпечена верстатами та необхідним обладнанням. У лаборантських кімнатах з фізики і хімії є необхідні прилади та матеріали для проведення практичних і лабораторних робіт. Проведено капітальний ремонт спортивного залу у 2017році. На спортивному майданчику є бігові доріжки. Місця для стрибків у довжину і висоту, метання гранати, для гри у волейбол, баскетбол і ручний м’яч. Створено кабінет військово-патріотичного виховання 2016році, який постійно поповнюється новими матеріалами. У школі працює їдальня де учні 1-4 класу харчуються безоплатно. Продукція із шкільної ділянки використовується для приготування сніданків для учнів 5-11 класів.

Шкільний автобус підвозить 46 дітей до школи і дитячого  садка із Берестка, Глушки і Якубівки. Цього року проведено ремонт шкільного даху за кошти, виділені місцевою сільською радою. Запланована заміна дверей у 5 класах.

4. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться адміністрацією закладу у грудні і травні місяці.
5. Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Рекомендовано пройти чергові курси підвищення кваліфікації вчителям:  Гачок В.І.( фізика), Ронталку В.В.( заступнику директора з виховної роботи), Павлюк Г.М.( інформатика)

Додаток №1

Структура 2019-2020 навчального року

1. Встановити наступний режим роботи закладу:

1.1. Навчальні заняття проводити в одну зміну при п’ятиденному робочому тижні.

1.2. Навчальний день починати о 9-00

1.3. За 2 хвилини перед початком кожного уроку встановити попередній дзвінок, після якого учні та вчителі готуються до уроку в кабінетах.

                   Затвердити графік дзвінків:

                             0 ур. 8.05 – 8.50

                            1 ур. 9-00 – 9-45

                            2 ур. 9-55 – 10-40

                            3 ур. 11-00 – 11-45

                            4 ур. 12-05 – 12-50

                            5 ур. 13-00 – 13-45

                            6 ур. 13-55 – 14-40

                            7 ур. 14-50 – 15-35

2.  Класним керівникам  5-11 класів щовівторка проводити:                       

                             8-30 – 8-50 час спілкування.

3. В понеділок о 8-30 год. встановити методичну оперативну нараду для  вчителів; на першій перерві - засідання старостату.

4.  2019-2020 н.р. розпочати 02 вересня 2019 року Днем знань.

4.1. Навчальні заняття організувати за семестровою системою:

                            І с.   з 02 вересня   по 27 грудня 2019 р.

                            ІІ с.  з 15 січня       по 29 травня 2020 р.

4.2. Протягом навчального року провести канікули в наступні терміни:

• осінні – з 28 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року;
• зимові – з 28грудня 2019 року по  14січня 2020 року;
• весняні – 30 березня 2020 року по 05квітня 2020 року.

Останній день занять – 29травня 2020 року.

Додаток №2

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Додаток №3

Кількісний склад учнів школи

 в 2019-2020 навчальному році

1 клас – 9 учнів;

2 клас – 5 учнів;

3 клас – 5 учнів;

4 клас – 8 учнів;

Разом: 27 учнів.

5 клас – 9 учнів;

6 клас – 12 учнів;

7 клас – 11 учнів;

8 клас – 11 учнів;

9 клас – 12 учнів.

Разом: 55 учнів.

10 клас – 9 учнів;

11 клас –  8 учнів.

Разом: 17 учнів

     Всього по школі: 99 учнів.